Основи матеріалознавства група 12, 20


Класифікація барвників для волосся.

Залежно від принципу взаємодії з волоссям, складу та кінцевого результату фарбування барвники поділяють на групи.

1. Барвники першої групи

До цих барвників належать препарати для блондування, освітлювання та знебарвлювання волосся.
Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває лусочки; засіб проникає всередину, вступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окиснює його. Пігмент утрачає свій колір, повністю або частково руйнується, набуває здатності розчинятися у воді, вимивається з волосся, залишаючи в ньому порожнини. Окисник руйнує також кератинові зв'язки волосся, тому освітлене волосся стає легшим і ламкішим. Процес блондування має поетапний перебіг, колір пігментуміняється так: червоний, червоно-оранжевий, оранжевий, жовто-оранжевий, жовтий, світло-жовтий.
За допомогою барвників першої групи виконують такі перукарські операції:
— освітлення — зміну природного кольору волосся на півтону, декілька тонів (як самостійну або підготовчу операції з фарбування волосся);
— знебарвлення — повне освітлення до надання кольору «блондин» (як самостійну або підготовчу операції з фарбування);
— протравлювання — видалення з волосся штучних пігментів попереднього барвника перед наступним фарбуванням; підготовка сивого та темного волосся до фарбування світлими барвниками;
— мелірування — освітлення окремих пасом волосся;
— балаяж — освітлення кінчиків волосся (як самостійну або підготовчу операцію).
Барвники першої групи випускаються у вигляді порошкових відбілювальних
засобів (препаратів типу «Блондоран») з окисниками.
Порошки можуть утворити пил під час змішування з окисником або бутибезпиловими.
Виробники випускають готові до використання окисники у вигляді:
— прозорої рідини з концентрацією перекису водню 3, 6, 9 і 12% (препаратитипу «А — ксид»);
— кремоподібних емульсій з концентрацією 3, 6, 9 і 12%, що містятьлікувальні й ароматичні добавки (препарати типу «А — ксон»).
Барвник та окисник змішують до отримання суміші однорідної консистенції.

2. Барвники другої групи

За допомогою барвників другої групи, або хімічних барвників, досягають повної (кардинальної) зміни кольору волосся на тривалий час. На відміну від барвників першої групи, хімічні барвники можуть освітлювати волосся на 3-4 тони, освітлювати волосся й одночасно
фарбувати його у бажаний колір, робити колір волосся світлішим або темнішим від натурального.
Хімічні барвники складаються з двох компонентів: фарбуючого препарату й окисника.
Під час операції фарбування здійснюється окиснення пігменту волосся, його перетворення у безбарвну речовину з одночасною активізацією штучного пігменту фарбуючого засобу й отриманням нового кольору.
Взаємодія барвника волосся відбувається у такій послідовності: під дією барвника волосся відбувається у такій послідовності: під дією лужних компонентів фарбуючого засобу розкриваються луски волосся, барвник проникає всередину, окисник освітлює натуральний пігмент і проявляє штучні пігменти барвника, молекули якого в процесі реакції значно збільшуються і заповнюють порожнини волосся.
Хімічні барвники застосовують для надання таких перукарських послуг:
— фарбування в новий колір;
— фарбування «тон у тон»;
— тонування освітленого волосся;
— відновлення відтінку;
— фарбування відрослих коренів;
— фарбування сивого волосся;
— кольорового мелірування — фарбування окремих пасом. 
Безумовними перевагами хімічних барвників є їх висока стійкість проти дії зовнішніх чинників, впливу води, сонця, повітря, можливість отримання нових насичених кольорів та нюансів, зафарбовування й тонування сивого волосся.
Препарати для фарбування виготовляють кремоподібними або у вигляді густої рідини; вони комплектуються готовими до застосування окисниками.
Останнє покоління хімічних барвників високотехнологічне, забезпечує стійкий результат і водночас максимально зберігає структуру волосся.
До складу кремоподібної фарби вводять речовини, які забезпечують оптимальне зчеплення елементів фарби зі структурою волосся, оптичні речовини для надання волоссю блиску. Окисники пропонуються у вигляді стабілізуючих препаратів, які регулюють рівномірне виділення кисню протягом усього часу взаємодії барвника з волоссям, забезпечують насиченість кольору та рівномірність покриття барвником. Останнім часом щодо барвників волосся застосовуються терміни «перманентні» та«напівперманентні».
Перманентні барвники можуть надавати волоссю необмеженої кількості відтінків і повністю зафарбовувати сивину. Для цих барвників характерне застосування окисників 3, 6, 9 та 12% концентрації залежно від стану волосся та бажаного результату процесу фарбування.
Напівперманентні барвники надають волоссю природного відтінку, але мають нетривалу дію, швидко вимиваються. Напівперманентні барвники:
— затоновують сивину;
— сприяють посиленню кольору волосся;
— надають волоссю блиску та сяяння.
Барвники змішують з окисником 1,5- та 3% концентрації.

3. Барвники третьої групи

Барвники третьої групи — фізичні барвники без окисника, поверхнево діють на волосся або проникають крізь кутикулу й огортають зовнішній шар кортексу, не взаємодіючи з пігментом волосся. Ці засоби дають змогу тимчасово змінити колір, досягти фарбуванням ефекту «тон у тон» або темнішого тону, а також посилити відтінок світлого волосся. Барвником третьої групи освітлити волосся не можна. Стійкість цих фарб залежить від структури волосся. У здорове волосся фізичні фарби не проникають глибоко і змиваються на 6-8 миття. Пористе й ушкоджене волосся тримає колір довше. Волосся, фарбоване відтінковим барвником, втрачає
яскравість повільно, тому не виникає різкого контрасту з відрослими коренями. Фізичні барвники доцільно застосовувати:
— коли потрібно додати насиченості кольору волосся, але небажане використання фарби з окисником;
— щоб затонувати початкову сивину, небажану жовтизну;
— щоб надати волоссю відтінку після освітлення та мелірування.
 До барвників цієї групи належать тонуючі шампуні, бальзами, пінки, ополіскувачі для волосся.
Відтінкові шампуні мають подвійну дію: ними миють волосся та неглибоко фарбують його. Такий шампунь наносять, як правило, на вологе волосся.
Застосування тонуючих шампунів на темному волоссі не дає помітного ефекту. 
Сивому волоссю надається тільки відтінок, насиченість якого залежить від часу витримки препарату.
Відтінковими бувають пінки для укладання волосся, їх наносять на чисте вологе волосся за допомогою гребінця або щітки, рівномірно розподіляють уздовж пасом і вкладають. Дія барвника минає при черговому митті волосся.

4. Барвники четвертої групи

Натуральні барвники рослинного походження діють аналогічно відтінювальним барвникам, тобто вони проникають тільки у зовнішній шарволосся, однак утримуються міцніше, особливо при систематичному застосуванні. Вони не можуть радикально змінити колір, але посилюють
відтінок, поліпшують стан волосся, лікують шкіру голови. Для фарбування і догляду за волоссям використовують різні рослини та їх частини —корені, стебла, листя, квіти, плоди.
Кориця, хміль надають волоссю золотистого відтінку; липа, шавлія, зелені волоські горіхи — рудувато-коричневого; лушпиння цибулі — яскраво-золотистого або коричневого; ромашка м'яко освітлює волосся; ревінь може надати світлому волоссю русого або мідного відтінку; чай, какао, кава змінюють колір волосся на червоно-коричневий, каштановий.
Особливо відомі та широко застосовуються серед рослинних барвників хна і басма.
Хна — порошок жовто-зеленого кольору, готовий до використання. Бажаний результат фарбування залежить від часу витримки фарбувальної суміші та натурального кольору волосся. Отримують різноманітні відтінки — золотисті, руді, світло-каштанові.
Порошок басми має сірувато-зелений колір. Фарбує у темні кольори — зелений, зелено-синій, тому самостійно у чистому вигляді не використовується. У поєднанні з хною басма застосовується ширше, дає різні відтінки від світло-каштанового до синьо-чорного.

Нові розробки пропонують:

— захисні добавки до барвників, що посилюють колір, захищають шкіру, створюючи на її поверхні бар'єрний шар, який зменшує подразнення, а
також підвищують еластичність волосся;

— двофазні засоби декапірування, які м'яко діють на фарбоване волосся;

— відновлювальні вітамінні препарати, які додаються під час фарбування, поліпшують кондиціювання волосся, запобігають появі посічених кінчиків
волосся;

— системи догляду за волоссям після фарбування, які відновлюють природний об'єм і життєву силу волосся, сприяють закриттю лусочок волосся;

— шампуні з вітамінами на рослинних протеїнах та ін.

Домашне завдання: опрацювати матеріал конспекту.

  Лабораторно-практична робота: Розпізнавання за зразками властивості різних груп барвників.

Заповнити зрівняльну таблицю барвників:
- назва групи барвника;
- склад барвника;
- на яку частину волосини впливає барвник;
- як впливає барвник на волосся.
Написати висновок.

   Тема уроку: Засоби для хімічної завивки волосся

    Хімічна завивка — це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів.
 Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся.
    Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними — хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебу­довує» його для набуття нової форми.
    Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаб­лює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації.     Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки.
    Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на ос­нові тіоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся.
    Важливою характеристикою хімічних препаратів для перу­карських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий — ско­рочення і затвердіння.
Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку.
Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж луж­на, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка. Кислотно збалансовані препарати засто­совують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі.
    Незалежно від основи — лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної за­вивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:
— для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;
— для нормального волосся;
— для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;
— для блондованого та меліруваного волосся.
    У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному по­колінні препаратів однієї фірми.
Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації.
    Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з во­лоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка.
    Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані.
Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування.
Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, во­ди та шампуню. Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не пе­редбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте пре­парат для завивки та фіксатор.
Препарати, що випускаються для хімічної завивки волосся повинні відповідати наступним вимогам:
1) на протязі 3 місяців волосся повинне зберігати завиток, навіть у випадку стрижки;
2) волосся не повинно змінювати початкового кольору;
3) препарат повинен легко змиватися з волосся теплою водою;
4) у препарат повинні входити поверхнево-активні речовини (ПАВ), що забезпечують добрі змочування і просочування волосся;
5) препарат не повинен викликати алергію;

6) препарат повинен мати запах парфумерії.


 

 
Лабораторно-практична робота №6: Розпізнавання за зразками властивості різних засобів для хімічної завивки волосся.

Повторити теоретичний матеріал!!!
 Знайти в інтернеті  препарати різних фірм виробників (3 види),  дізнатися їх склад і порівняти їх за складом та принципом дії на волосся. (Можна у формі таблиці). Написати висновок.



 Тема уроку: Народні та заводські засоби догляду за волоссям


До засобів для догляду за волоссям голови після фарбування та хімічної завивки належать:
1. Шампуні.
4.​ Бальзами, ополіскувачі, кондиціонери.
5.​ Шампуні комплексної дії.
8.​ Маски
9.​ Лосьйони
11.​ Ампульні препарати.
12.​ Вітаміни
13.​ Народні засоби
- Шампунь - Слово прийшло до нас із мови хінді і означає «натискати», «терти». Слово походить від назви квітки чампа, яка росте в Індії. З неї виготовляють масло і втирають у волосся.
Шампунь являє собою суміш кількох речовин: води, поверхнево-активних речовин, консервантів, ароматизаторів, неорганічних солей, природних масел, вітамінів тощо.
(Властивості шампуней відрізняються).
Кондиціонери - спеціальні хімічні препарати для поновлення міцності волосся, надання густоти, захисту від ушкоджень
Бальзам – препарат у вигляді рідини або крему .Містить речовини, які стабілізують рівень рН, не пропускає усередину волосини шкідливі речовини. Переваги ополіскувачів: полегшують розчісування; надає блиск волоссю;
Ополіскувачі – Призначені для закріплення кольору після застосування барвників. Вони полегшують проникнення молекул фарби в кутикулу, що запобігає тьмяності волосся.
Різновиди шампунів
Дитячі – поверхнево-активні речовини, що входять до їх складу, володіють м’якою дерматологічною дією, не подразнюють слизову оболонку очей, мають аромат карамеля (показати зразок).
Для всіх типів волосся – пом’якшувальні шампуні, що містять жирові добавки і біологічно-активні речовини. Ці шампуні добре промивають волосся у воді будь-якої жорсткості, надають їм м’якість і природний блиск.
Шампуні від лупи – містять спеціальні добавки, які мають антисептичну і протизапальну дію, усувають свербіння, зуд, запобігають появі лупи.
Для ослабленого волосся – в рецептуру шампунів введені речовини, які поновлюють структуру волосся, сприяють їх оздоровленню.
Концентровані – перед використанням розводять водою у співвідношенні 1:1.Для тонкого волосся – містять у собі речовини, які зміцнюють волосся (кератин, екстракти трав). Ці речовини надають волоссю жорсткості, завдяки чому зачіска здається об’ємною.
Для жирного волосся – шампуні, які щядяще впливають на шкіру голову. Добавками можуть бути антибактеріальні елементи та екстракти трав. Вони нормалізують жировиділення.
Для сухого волосся – в ці шампуні додають ланолін або лецитин, синтетичні склеюючі субстанції.
Сухий шампунь - Сучасні сухі шампуні мають вид ароматизованого порошку. Вони містять абсорбенти, які впитують залишки жиру. В оригінальний склад шампуней входять екстракти овсу, рису чи кукурудзи – речовини з високою здатністю вбирати жир.
Види рослинних масел
-​ репейне – укріпляє волосяні цибулини
-​ жожоба - глибоко проникає в шкіру голови
-​ рисове – сприяє росту волосся
-​ авакадо – містить лецитин, вітамін А, провітамін Д

Догляд за волоссям: народні засоби


З давніх-давен наші предки використовували в якості косметичних засобів усе, що їх оточувало й мали неймовірну вроду та міцне здоров’я. Волосся, яке завжди вважалося ознакою краси жінки, очищали та ополіскували виключно народними засобами, а саме травами та продуктами природного походження. Результатом того було прекрасне та міцне волосся, що не сіклося, не ламалося і мало здоровий вигляд. Пропонуємо вам кілька рецептів “від бабусі” про те, як доглядати за своєю косою!
Народні засоби для волосся, що січеться та сухого волосся
Касторова олія
Для приготування цієї простої маски потрібно змішати по столовій ложці касторової олії і рому (можна також використати коньяк). Маска готова, залишилось лиш втерти її шкіру голови десь за годинку до миття, обмотати голову поліетиленовим пакетом і усе це вкутати рушником.
Реп’яхова олія
Ні для кого певне не секрет, що реп’яхова олія одна з найефективніших народних засобів в догляді за сухим волоссям, що січеться. Безліч рецептів ґрунтується саме на цій олії. Цей рецепт також на основі алкоголю, як і попередній. Отож змішуємо столову ложку реп’яхової олії та чайну ложку коньяку. Додаємо ще й чайну ложку меду і один жовток. Ретельно усе перемішуємо і наносимо на волосся. Посидіти з такою маскою доведеться 3 години, після чого необхідно вимити голову шампунем та теплою водою. 
Народні засоби, які допомагають при випадінні волосся 
Корінь лопуха
До складу багатьох народних засобів для догляду за волоссям входить корінь лопуха. Незамінний він і при випаданні волосся. Якщо ви не встигли накопати його влітку, не треба бідкатись, адже подрібнений та засушений корінь лопуха продається майже у всіх аптеках. 
Щоб приготувати відвар потрібно взяти 10-20 г сухого подрібненого кореня лопуха, залити склянкою кип’яченої води і тримати на вогні протягом 10-15 хв. Давши відвару настоятися й охолонути, його потрібно процідити. Якщо вам потрібний інтенсивний курс оздоровлення, то для цього втирайте відвар в корені протягом місяця. Однак ви можете просто споліскувати волосся відваром щоразу після миття.Така процедура має зміцнить волосся та придати йому сили.
Асорті корисних трав
Іншим ефективним варіантом може бути ще й така маска: в термосі заварюється по столовій ложці шавлії, звіробою, кропиви і безсмертника протягом 4 годин. Далі, отриманий відвар змішуємо з безбарвною хною. Отриману суміш наносимо на шкіру голови приблизно за годину до миття. Вам доведеться досить ретельно вимивати суміш з голови. Відразу скажу, процедура не зовсім приємна, однак її дієвість перевірена досвідом і часом! 
Народні засоби для блиску та краси волосся
Квіти ромашки
Суттєво додасть краси та блиску вашому волоссю така проста травичка як ромашка. Для отримання такого результату нею потрібно ополіскувати волосся після процедури миття. Найбільше актуальна ромашка для світлого волосся, адже вона має властивість висвітлювати та забарвлювати його. 
Приготувати ополіскувач дуже просто. Для цього візьміть 2 столових ложки сухої подрібненої ромашки та, заливши одним літром окропу, кип’ятять протягом п’яти хв. Остудивши та процідивши узвар, можна починати використовувати свій натуральний ополіскувач.
Чорний чай
Щоб надати блиску темному волоссю використовуйте звичайнісінькій чорний чай. Заварювати його потрібно так само як ромашку: дві столові ложки на один літр води. Далі кип’ятимо усе 5 хвилин, остуджуємо та проціджуємо. Використовується ополіскувач після миття. Через кілька процедур ваше волосся буде більш блискучим, а колір стане насиченим .
Березове листя
Універсальним засобом як для темноволосих, так і для представниць світловолосої частини жіноцтва є настій з листя берези. Для приготування ополіскувача беремо 2 ст. ложки сухого подрібненого листя та заливаємо склянкою окропу і настоюємо протягом 15 хвилин. Проціджуємо і ополіскувач готовій. Промиваємо волосся після миття шампунем. Курс процедури повинен тривати не менше місяця. Цей ополіскувач не лише надасть блиску вашому волоссю, але і зміцнить його.

Домашнє завдання: підготуватися до тематичного оцінювання за темою: "Засоби догляду за волоссям"
Повторити теми:
1. Волосся: колір, будова, причини випадіння
2. Види пошкодженого волосся, симптоми нездорового волосся.
3. Засоби для укладання волосся
4. Групи барвників. Їх різновид.
5. Засоби для хімічної завивки.
6. Народні та заводські засоби догляду за волоссям.


 Тема уроку: Контрольна робота з теми № 4. Тематичне оцінювання знань учнів


Тема № 5. Миючі засоби.
 Тема уроку: Сучасний підхід до миття волосся, вимоги до властивостей та якості води.


 Матеріали для миття.

Обов’язковим компонентом миття є вода. Вода для миття волосся має бути проточною, чистою, прозорою,без шкідливих домішок, кольору, запаху. Залежно від виду і кількості неорганічних сполук у ній вода буває м’якою і жорсткою. У м’якій (дощовій, сніговій) воді міститься незначна кількість неорганічних сполук. Вона найкраща для миття. Жорстка вода (колодязьна, джерельна, морська, водопровідна) містить багато домішок і мінералів (хлористий   натрій, калій, магній), що вступають в реакцію з милом і шкіряним жиром, утворюючи нерозчинний осад, що частково залишається на волоссі. Пом’якшити воду можна кип’ятінням або розчиненням у ній питної соди (2-3 чайні ложки на 3-4 літри води).
За температурою вода вважається:
холодною 20’C ;
прохолодною 21-28’С ;
теплою 33-38’С ;
гарячою 39-45’С ;
дуже гарячою 45’С .
Вода має очищувальні властивості , а шампунь необхідний для збільшення ефективності її дії. Шампуні не просто очищують , а й поліпшують стан волосся , роблять його м’яким , полегшують укладання.
Вимоги до якості шампуню.
Шампунь повинен :
1. підходити до типу волосся ;
2. легко наноситись, утворювати пишну піну ;
3. не викликати подразнення шкіри і слизових оболонок ;
4. легко змиватися і добре промивати волосся ;
5. містити корисні додатки  (вітаміни , екстракти лікарських трав , білки , жиркові додатки та інші) .
6. мати мінімальне забарвлення ;
7. мати приємний  , але не сильний запах ;
8. після миття волосся має легко розчісуватись і не електризуватися
При виборі шампуню слід враховувати частоту миття та наступну за миттям процедуру. При частому митті користуються м’якими , суперм’якими (зазвичай кислими з рН 5,5) шампунями для щоденного миття. Перед хімічною завивкою чи фарбуванням , коли волосся жирне або коли миють голову рідше, користуються звичайними (зазвичай лужними) шампунями , що потребують використання ополіскувача. Салонні шампуні використовують лише в перукарні.
Ополіскувачі – забезпечують швидку неглибоку дію , підживлюють волосся, і перешкоджають його сплутуванню, полегшують розчісування після миття. Волосся стає більш м’яким і шовковистим. Мають кисле рН і призначенні для здорового волосся.
Кондиціонери – нормалізують вологість, щойно вимитого волосся, запобігають додатковим втратам природної вологи, розгладжують верхній шар кожної волосини.
В основі своїй містять рослинні компоненти, тонкі силікони чи прості синтетичні полімери , що огортають кожну волосину, ’’зацементовуючи’’ тріщини. Збільшення об’єму волосся є незначним і короткочасним.
Бальзами – містять витяжки лікарських рослин та інші корисні додатки: знежирюючі, відновлюючі, поживні. Як правило, витримуються після нанесення на волоссі 10-60 хвилин. Існують також бальзами , що не змиваються , залишаючись до наступного миття. Бальзам більше оздоровлює волосся ніж ополіскувач чи кондиціонер, оскільки містить більше корисних речовин і проникає глибше до волосини.
Часто зустрічаються засоби, що виконують одночасно дві функції, наприклад  бальзам –ополіскувач чи кондиціонер – ополіскувач.

Технологічна послідовність миття.

Підготовчі роботи при митті :
1. провести діагностику волосся, визначити наявність захворювань, тип і стан ;
2. вибрати шампунь, ополіскувач ;
3. вкрити клієнта серветкою, пенюаром, рушником ;
4. ретельно розчесати волосся ;
5. розмістити шию клієнта у виразі крила чи нахилити його голову вперед над раковиною, попередньо закривши обличчя чистою серветкою ;
6. відрегулювати температуру води (оптимальна 37-40’С.)
Основний процес :
1. волосся змочують великою кількістю води ;
2. наносять шампунь. Норми витрати в жіночому залі 20-25 мл,в чоловічому залі 8-10мл, намилювання проводять один чи два рази залежно від стану волосся і виду миття ;
3. полоскати волосся слід довго і ретельно;
4. наносять на волосся спеціальний засіб:ополіскувач, кондиціонер. При їх  відсутності ополіскують, як виключення, підкисленою водою. Ця операція називається нейтралізацією, її не виконують перед фарбуванням та хімічною завивкою.
Заключні роботи
Промокнути волосся рушником (без тертя) , розчесати неметалевим гребінцем, висушити.

Частота миття.

          Залежить від стану волосся, довжини і якості. Якщо волосся брудне, його слід помити негайно. Чим волосся коротше, то тим частіше воно потребує миття. Жирне волосся рекомендується мити кожних 3-4 дні. Нормальне – кожні 6-7 днів, сухе – 8-10 днів. Для щоденного миття слід використовувати лише кислий м’який шампунь.
Нейтралізація і її вплив на волосся.
          В будь-якому розчині, де є вода, її молекула Н2О розпадається на один іон водню Н+ і один іон гідроксиду ОН-, які сполучаючись знов утворюють воду Н2О. За певних умов у розчині може бути переважання іонів Н+ чи ОН-. Співвідношення між ними визначається числом рН. Значення якого може змінюватися від 0 до 14. При однаковій кількості Н+ і ОН-  рН = 7 –середовище нейтральне. При рН від 0 до 7 переважають іони Н+ і середовище кисле. При рН від 7 до 14 переважають іони ОН- і середовище лужне.
          Більшість парфумерно-косметичних препаратів має рН від 4 до 10. Природній рН нашої шкіри і волосся від 5 до 6.
          При митті волосся лужним шампунем, фарбуванні чи хімічній завивці, навіть після ретельного споліскування на волоссі залишається велика кількість іонів ОН-. Це лужне середовище негативно впливає, пересушує, псує волосся. Коли полощуть волосся слабо кислим розчином, кількість іонів гідроксиду зменшується, тому що зустрівшись з іонами Н+, що є в кислому середовищі в надлишку, вони утворюють воду, відбувається реакція нейтралізації.
          Реакцією нейтралізації називається процес взаємодії кислоти з лугом, в результаті якого утворюється сіль та вода.
          Наприклад: HCl + NaOH ® NaCl + H2O
          Повної нейтралізації буде досягнуто в тому випадку, коли кількість іонів Н+ буде рівна кількості іонів ОН-. На практиці кількість іонів Н+ виявляється трохи більшою, але це є природнім для нашої шкіри і волосся.
          Отже, проводячи реакцію нейтралізації, ми виконуємо 3 функції:
1.              усуваємо надлишок лугу, а значить його шкідливу дію на волосся;
2.              відновлюємо кислотно-лужний баланс;
3.              надаємо волоссю блиску, оскільки від дії підкисленого середовища лусочки волосини закриваються.

Домашнє завдання: Засвоїти матеріал. Скласти план- конспект

 Тема уроку: Лабораторно-практична робота № 7. Розпізнавати за зразками властивості миючих засобів.

     Мета роботи: Навчитись вільно орієнтуватись в засобах для миття  волоссям, відносно їх складу та типу.

         ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ

1.Шампунь для різних типів волосся.
2.Мило дитячої групи.
3.Мило косметичне.
4.Мило туалетне.


ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ

1.Які є групи мила?
2.Яка різниця між милом та шампунем?
3.На які групи поділяються шампуні за призначенням?
4.Які типи волосся ви знаєте?
5.Які засоби по догляду за волоссям ви знаєте?

ХІД РОБОТИ
1.Ознайомитися з складом  різних груп мила за зразками.

Дитяче
мило
Туалетне
мило
Косметичне мило
Спільне в складі


Різне в складі

2.Охарактеризуйте типи волосся за характерними ознаками
Нормальне волоссяСухе волоссяЖирне волоссяКомбіноване волосся
Зовнішній вигляд
Недоліки які треба усунути 

3.Ознайомтеся з складом шампуні за типом воло
Шампунь для нормального волосся
Шампунь для сухого волосся
Шампунь для жирного волосся
Шампунь для комбінованого волосся
Спільне
Різне

4.Дайте характеристику відмінним інгредієнтам

Шампунь для нормального волосся
Шампунь для сухого волосся
Шампунь для жирного волосся
Шампунь для комбінованого волосся


5.Визначте власний тип волосся.
______________________________________________________
6.Приготуйте власний шампунь для вашого типу волосся опираючись на попередньо досліджений склад миючих засобів



7.Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Чи потрібно підбирати миючі засоби відносно типу шкіри та волосся?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2.До яких небажаних наслідків може привести неправильний підбір миючих засобів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3.Що таке лікувальний шампунь?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4.Які вимоги пред'являються до миючих засобів?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.Які лікувальні засоби ви знаєте?


Тема № 6. Дезинфікуючі та кровоспинні засоби.

 Тема уроку: Сучасні методи знезараження інструменту в перукарнях. 


Для того, щоб інструменти не стали джерелом зараження, їх необхідно періодично знезаражувати. Існує два види знезараження – стерилізація та дезінфекція.
Стерилізація – це найефективніший спосіб знищення  бактерій за допомогою високої температури. Для цього використовують щільну закриту посудину-автоклав. Для проведення стерилізаційної обробки в перукарні допускається використання стерилізаторів, працюючих за методом ультразвукової або комбінованої стерилізації, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію.  
Стерилізатор – це спеціальний прилад, що використовується для швидкої дезінфекції перукарських і манікюрних інструментів.
Середня тривалість за часом обробки становить близько 30-45 хвилин. Ультрафіолетове випромінювання негайно припиняється, як тільки ящик висувається, і включається при щільному закриті ящика, не вимагаючи додаткового включення і виключення. Якщо ви закінчили використовувати препарат і не плануєте його включати знову, рекомендується виключити основний вимикач і витягнути з розетки електричний кабель.
Особливість ультрафіолетового стерилізатора полягає в тому, що апарат гарантовано вбиває мікроби і бактерії, що залишаються на інструментах після роботи. Тим самим забезпечуючи дотримання гігієнічних норм. Корпус виготовлений з особливого прозорого матеріалу і спеціального покриття, завдяки якому відбувається збільшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання та дезінфекція інструментів. Можна використовувати в косметичних, манікюрних кабінетах для дезінфекції та  зберігання використовуваних в роботі інструментів і аксесуарів з металу, пластмаси, дерева та інших матеріалів без обмеження.
При роботі із стерилізатором слід дотримуватись правил:
1.     Нагрівати стерилізатор слід після поміщення в нього предметів стерилізації – після загрузки.
2.     Початком стерилізації вважати час виходу потоку пари з стерилізатора і показанням на термометрі температуру 100 0С.
3.     Пара в стерилізаторі повинна рівномірно обтікати предмет, що стерилізується.
4.     Температуру слід постійно контролювати.
Найбільш зручні парові стерилізатори, в яких автоматично підтримується заданий тиск і температура, а також визначена можливість просушування матеріалу після стерилізації (вата, фільтрувальний папір, марля…)


Стерилізатор ультрафіолетовий 1002
-Стерилізатор ультрафіолетовий оснащений бактерицидною лампою потужністю 8 Вт. Призначений для бактерицидної обробки виробів за допомогою ультрафіолетового випромінювання, а також для зберігання стерильного інструменту.
-Незамінний прилад для перукарень, манікюрних салонів і косметологічних кабінетів.
-Застосовується для дезінфекції виробів з пластмаси, скла та ін. матеріалів, які не можуть піддаватися впливу високої температури: щітки, кисті, спонж, гребінці, а також перукарські ножиці, щоб уникнути затуплення ріжучої кромки.
Ультрафіолетові промені володіють великою бактерицидною здатністю і є згубними для вегетативних форм більшості видів вірусів і бактерій, але не здатні знищити стійкі спорові форми. Тому, в косметологічних кабінетах і клініках такі приклади використовуються для бактерицидної обробки аксесуарів і зберігання простерилізованого інструменту.
Застосування:
В ящик стерилізатора поміщається попередньо оброблений і очищений інструмент таким чином, щоб поверхня предметів була максимально відкрита і доступна для обробки ультрафіолетовими променями.
Не допускається накопичення предметів, так як ультрафіолетові промені знезаражують тільки відкриті ділянки. Прилад оснащений магнітом, який відключає УФ-лампу при відкриванні ящика працюючого стерилізатора, тому в процесі експлуатації приладу фахівець повністю захищений і ізольований від ультрафіолетового випромінювання.
Переваги ультрафіолетових стерилізаторів:
1.Бактерицидна обробка інструментів і аксесуарів, які не можна піддавати дії високої температури – кисті, спонж, вироби з пластику, скла, перукарські інструменти;
2.Підтримка стерильності інструментів до 7діб;
3.Шухляда з прозорого пластику;
4.Надійна ізоляція від УФ-випромінювання;
5.Безпека для навколишнього середовища.

Технічні характеристики:
Потужність УФ-лампи :8 Вт;
Розміри лампи: довжина 30 см;
Розміри апарату: 40*25*21см;  Вага: 2,1 кг.
Стерилізатор кварцовий
Кульковий (кварцовий) стерилізатор (термічний, настільний) використовується для високотемпературної обробки:
-перукарського,
-манікюрно-педікюрного,
-косметологічного інструменту безпосередньо
 перед застосуванням.
Скляні кульки втримують інструменти у
вертикальному положенні.
Стерилізатор кульковий з кварцовими кульками,
 для манікюрного, педікюрного і косметологічного
інструменту, температура стерилізації 250 градусів,
час стерилізації 20-30 секунд. Стерилізується тільки робоча поверхня.

Принцип роботи стерилізатора:
У кульковий стерилізатор засипають скляні кульки, які розпалюються до температури 250 0С. Розжарившись, кульки виробляють суху стерилізацію інструментів.
Переваги стерилізатора:
-Безпека для навколишнього середовища;
-Низькі корозійні властивості;
-Глибоке проникнення в матеріал;
-Простота використання;
-Висока швидкість стерилізації – 20 секунд;
-Компактні розміри і мала вага;
-Відсутність витратних матеріалів.

Ультрафіолетові бактерицидні лампи  (безозонові)

Бактерицидні лампи (опромінювачі) для знезараження
Поверхонь, предметів, і повітря в приміщенні у
Відсутності, тварин та рослин. Ультрафіолетовий
опромінювач знищує всі віруси та мікроорганізми
(бактерії, цвіль, грибки, спори). Бактерицидні лампи
Призначені для профілактичної санітарно-
протиепідемічної обробки повітря і поверхонь приміщень
за відсутності людей, шляхом опромінення
бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням.
Знищення або дезактивація бактерій, мікробів та
інших мікроорганізмів.
Опромінювачі можуть комплектуватися підставкою, яка дозволяє легко переставити лампу в будь-яке місце приміщення.

Види стерилізаторів
Вид
Назва, призначення








Перелік рекомендованої літератури:
1.     Кулешкова О.Н. технологія та обладнання перукарських робіт. –М.: Академія, 2002.
2.     Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. –Харків: Фоліо, 1997.
3.     Ветров А Перукар – стиліст. –Ростовс на Дону:Феніскс, 2003.

Питання для перевірки теоретичних знань по темі:
1.     Для чого потрібно проводити дезінфекцію?
2.     Які є види дезінфекції?
3.     Яким чином проводять стерилізацію інструменту?
4.     Для чого використовують «Кварцовий» стерилізатор?
5.     Опишіть принцип роботи «Ультрафіолетового» стерилізатора.
6.     Що таке стерилізація?
7.     Як здійснюють дезінфекцію інструмента?

   Тема уроку: Види, найменування дезинфікуючих засобів


 Удосконалення дезінфекційних технологій на практиці вимагає оптимального вибору дезінфікуючих засобів у залежності від конкретної задачі. З цією метою має здійснюватися комплексна система оцінки всіх значимих властивостей дезінфекційного засобу, що визначають виконання поставленої мети – забезпечення найвищої ефективності проведення дезінфекційних заходів.
Сучасні дезінфекційні засоби являють собою багатокомпонентні композиції, що складаються із діючих та допоміжних речовин, які забезпечують їх цільове призначення. За хімічною природою діючої речовини вони належать до наступних груп хімічних сполук: альдегідовмісні, галоїдовмісні, кисневовмісні, поверхнево-активні речовини (ПАР), спиртовмісні, феноловмісні, луги, кислоти.
Кожна група дезінфекційних засобів має свої переваги і недоліки, які мають визначити сферу її ефективного застосування.
Найбільш широко у сучасній дезінфекційній практиці застосову-ються поверхнево-активні речовини (ПАР), зокрема четвертинні амонієві сполуки (ЧАСи) та галоїдовмісні, в основному хлорвмісні, засоби. Перевагами ЧАСів є низька токсичність, сприятливі фізико-хімічні та екологічні характеристики, наявність мийних властивостей, стабільність самих засобів та їх робочих розчинів, простота приготування останніх; недоліками – відсутність спороцидної дії, недостатньо виражені віруліцидні та туберкулоцидні властивості. Засоби на основі алкіламінів за спектром протимікробної дії наближаються до альдегідовмісних, мають дещо меншу токсичність для людини та сприятливі фізико-хімічні властивості.
Гуаніди мають низьку токсичність, не леткі, але мають недостатні віруліцидні та туберкуліцидні властивості. Здатність цих сполук утворювати плівку на об’єктах знезараження, з одного боку сприяє пролонгації знезаражувальної дії, з іншого є неприпустимою для високотехнологічних об’єктів знезараження.
Хлорвмісні засоби є найдешевшими, мають досить широкий спектр протимікробної дії. За несприятливих фізико-хімічних властивостей, наявності вираженої подразнювальної дії на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів та дії, що сприяє пошкодженню об’єктів знезараження.
Альдегідовмісні засоби є універсальними за спектром протимікробної дії, стабільними при зберіганні, але досить токсичні.
Кисневмісні засоби мають виражені бактерицидні, віруліцидні, фунгіцидні та спороцидні властивості, але несприятливі для використання фізико-хімічні властивості, недостатня стабільність при зберіганні.
Спиртовмісні засоби діють швидко, але і швидко випаровуються, тому їх доцільно застосовувати для дезінфекції невеликих за розмірами об’єктів та важкодоступних вузлів обладнання та апаратури. Застосування феноловмісних засобів, кислот, лугів відходить у минуле.
На теперішньому етапі оптимальним є використання дезінфекційних засобів на основі ЧАС та алкіламінів, гуанінів, спиртів, пероксидів, альдегідів.
Сьогодні в Україні було зареєстровано більше 400 власне дезінфекційних засобів (з них лише 22 % вітчизняного виробництва), які у переважній більшості являють собою багатофункціональні композиції, що складаються з діючих та допоміжних речовин.
Асортимент дезінфекційних засобів є достатнім у кількісному складі і достатньо різноманітним у якісному відношенні. В умовах можливості раціонального вибору дезінфекційних засобів слід відходити від практики виправдано широкого застосування універсальних за спектром протимікробної дії препаратам, а надавати перевагу найбільш придатним за своїм призначенням дезінфектантам.
На об’єктах державного епідеміологічного нагляду Черкаської області застосовується більше 83 найменувань дезінфекційних препаратів та антисептиків. На жаль, продовжують використовуватись в основному до 75 % традиційні хлорвмісні препарати (хлорне вапно, хлорантоїн, дезактін, Дез Таб, Санідез, Бланідаз Актив, Жавель-Клейд, Бланідас марки А та ін.), що мотивується відносною дешевизною цих препаратів та недостатністю бюджетних коштів. В незначній кількості застосовуються сучасні високоефективні багатокомпонентні дезінфекційні засоби нового покоління (Полідез, Дескоцид, Гексадекон, Лізоформін, Бріліант, Тріацид, Дескоцид Н та ін.). З антисептиків в основному використовуються Манорапід, АХД-2000, Стериліум, Горостен, Хоспісепт, Аніос-гель, Медасепт.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 908 «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів» та наказом МОЗ України від 11.06.2006 № 739 «Про організацію роботи з державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів...». Дезінфекційним засобам, яким проведена державна санітарно-епідеміологічна експертиза з позитивним висновком видається свідоцтво про державну реєстрацію з внесенням їх до Державного реєстру дезінфекційних засобів і вони дозволені до використовуватися в Україні.
МОЗ України видає Реєстр та розміщує інформацію про внесені до нього зміни у засобах масової інформації, зокрема і на офіційному веб-сайті у розділі «Бази та реєстри». Засоби, призначені для «холодної» стерилізації виробів медичного призначення, дезінфекції рук медичного персоналу, здійснення дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб, закладах охорони здоров’я, дошкільних, навчальних закладах застосовуються лише відповідно до методичних вказівок, затверджених МОЗ України.
Засоби, для застосування на інших підприємствах, організаціях та закладах, використовуються відповідно до інструкції, затвердженої їх керівниками.
Засоби, для застосування у побуті, використовуються відповідно до інструкції, затвердженої заявником зареєстрованого засобу.
Всі дезінфекційні препарати, що входять до державного Реєстру дезінфекційних засобів, мають рівні юридичні права щодо застосування на режимах (параметрах), визначених для цього виду інфекційного захворювання, затверджених у відповідних методичних рекомендаціях або інструкціях.
Таким чином, при виборі дезінфекційного засобу необхідно, насамперед, враховувати характер і рівень мікробної контамінації, особливості об’єкта знезараження, спектр протимікробної дії, безпечність у застосуванні, фізико-хімічні властивості та цільове функціональне призначення дезінфекційного препарату. На сьогоднішній день широкий асортимент дезінфекційних засобів дозволяє здійснювати обґрунтований раціональний вибір засобів для знезараження певного кола об’єктів з конкретною метою у будь-яких умовах.
Слід також пам’ятати, що суб’єкт господарювання, який продає дезінфекційні, дезінфекційні та дератизаційні препарати повинен надати покупцю: копію свідоцтва про державну реєстрацію дезінфекційного засобу; методичні вказівки про його застосування, затверджених МОЗ України (стосується засобів, призначених для «холодної» стерилізації виробів медичного та спеціального призначення, дезінфекції рук медичного персоналу, здійснення дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб, закладах охорони здоров'я державної та комунальної форми власності, дошкільних навчальних закладах). Термін дії зазначених документів 5 років, після чого вони підлягають перереєстрації. 

Домашнє завдання: опрацювати матеріал, скласти план-конспект за посиланням https://panigarmonika.com.ua/uk/content/8-zasoby-dezinfekcii-antiseptiki 

 Тема уроку: Види, найменування кровоспинних засобів 


ЙОД. Препарати, що містять йод, мають різні властивості. Елементарний йод має протимікробну дію, його розчини широко застосовують для обробки ран.; Препарати йоду застосовують зовнішньо і всередину; зовнішньо використовують як антисептичні, дратівливі і відволікаючі засоби при запальних та інших захворюваннях шкіри і слизових оболонок. Зберігання: Список Б. У скляних банках з притертими пробками в прохолодному, захищеному від світла місці.
 ПЕРЕКИС ВОДНЮ. Перекис водню наносять на ушкоджену ділянку шкіри для дезінфекції ран per se (тобто без розведення) обробки ранових поверхонь, зупинки кровотечі (капілярної) уражені ділянки обробляють тампоном, просоченим розчином водню перекису водня. Тривалість лікування залежить від досягнутого ефекту. Застосування розчину на пов’язку забезпечує безболісне зняття її з рани. Велика кількість піни, що утворюється, сприяє механічному очищенню рани від гною і тканинного детриту.

 Стерилліум. Антисептична обробка шкіри антисептиком, а також для антисептичної обробки дрібних пошкоджень шкіри.

Спирт. При зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, дезінфікуючу, місцеву подразнювальну дію. Етанол коагулює білки, активний відносно грам позитивних і грам негативних бактерій та вірусів. Чинить„дубильну” дію на шкіру та слизові оболонки.

Домашнє завдання: вивчити і засвоїти кровоспинні засоби. Підготуватися до контрольної роботи

 Тема уроку: Контрольна робота з теми № 5,6. 
Тестові завдання 

Комментариев нет:

Отправить комментарий