Консультація № 1.
Підсумком навчання завжди є творчий проєкт або дипломна робота
Теми орієнтовних дипломних (творчих) робіт
Теми орієнтовних дипломних (творчих) робіт
1. Сучасні техніки мелірування
2. Сучасні техніки колорування волосся
3. Сучасні техніки хімічної завивки волосся
4. Вечірні зачіски авангардного стилю
5. Укладання волосся феном
6. Зачіски романтичного стилю
7. Весільні зачіски
8. Зачіски концентрованого типу
9. Вечірні зачіски на довгому волоссі
10. Вечірні зачіски із косами
11. Святкові зачіски із плетенням
12. Святкові зачіски на волоссі середньої довжини
13. Вечірні зачіски із пастижем
14. Модельні жіночі стрижки
15. Модельні чоловічі стрижки
16. Масаж та миття волосся голови, спа-догляд за волоссям
17. Укладання волосся гарачим способом прогресивними інструментами
18. Вечірні зачіски із використанням праски
19. Вечірні зачіски із використанням гофре
20. Видовищні зачіски
21.
Консультація № 2.
Консультація до написання дипломних робіт
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Державні
кваліфікаційні іспити включають захист дипломної роботи в межах
вимог
кваліфікаційних характеристик.
Дипломна
робота – це :
Описання
моделі зачіски, що відповідає завданню, оформлене в папку
відповідно
до вимог
Готова
зачіска, що відповідає завданню і виконана на моделі під час
проведення
іспиту або підготовлена раніше.
Дипломна
робота зазвичай охоплює:
Теоретична
частина
Практична
частина
1.
Розробку та опис технологічного процесу виконання зачіски, вибір і короткий опис
обґрунтування технічних (технологічних) вимог у відповідності до знань, які отримані
в процесі теоретичного та виробничого навчання в закладі
2.
Опис фізичних, хімічних, біологічних та інших властивостей використаних матеріалів,
тощо.
3.
Опис передового виробничого досвіду, що забезпечує підвищення
продуктивності
праці та високої якості стосовно даних видів робіт.
4.
Розробку пропозицій з удосконалення виконання окремих операцій
(пристроїв,
інструментів, оснащення, способів виконання робіт, тощо).
5.
Опис передового досвіду організації робочого місця, правил безпеки праці,
безпеки
життєдіяльності, охорони навколишнього середовища.
6.
Інструкційну картку по виконанню даної зачіски (стрижка, сучасне фарбування та прогресивна зачіска).
7. Висновки
Консультація до написання дипломних робіт
Як приступити до
виконання дипломної роботи?
Продумати,
створити ескіз зачіски, що буде представлена на іспит. Зачіска
повинна
бути не просто гарною, а й достатньо складною у виконанні, щоб свідчити про
майстерність і кваліфікацію випускника.
Ескіз
зачіски в довільному вигляді (малюнок, фотографія, інш.) повинен бути
затверджений
майстром в/н та керівником дипломування у визначений термін та вкладений до
роботи разом з завданням.
Потрібно
натренувати зачіску - виконати на моделі декілька разів,
пропрацювавши
всі елементи, бо виконання на іспиті має бути бездоганним.
Продумати
всі деталі зачіски, костюму, макіяжу та манікюру моделі, що повинні гармонувати
між собою, створюючи єдиний образ.
Пам'ятати,
що:
-
авангардність – це
екстрамодність, а не просто незвичність;
-
весільна зачіска – це
не обов'язково фата, акцент тут робиться на саму
зачіску
і вибір прикрас в цьому випадку набагато ширший;
-
дипломний проект завжди
відноситься до видовищних зачісок, бо
призначений
для загального огляду і оцінки;
-
видовищність – це в
першу чергу бездоганна якість виконання.
Сфотографувати
готову роботу і вкласти фото до дипломної.
Описати
виконання зачіски та макіяжу, відповідно до плану завдання. Оформити в папку
відповідно до вимог, здати керівнику у визначений термін.
Консультація № 3
Консультація до написання дипломних робіт
Вимоги до оформлення
дипломної роботи.
Дипломну
роботу слід оформляти на стандартних білих листах формату А- 4.
Робота
може бути написана від руки чи надрукована. Кожен листок повинен бути пронумерованим
(внизу справа). Робота може бути оформлена синім (коли пишеться від руки), а
краще чорним кольором (єдиним кольором). Заголовки повинні нумеруватись (згідно
плану) і виділятися великими буквами чи жирним шрифтом, але в тому ж кольорі,
що і вся робота.
Опис
кожного питання слід починати з нової сторінки. Записи робляться лиш з одного
боку листа, розбірливим почерком. Роботу слід писати за планом, що дається в
завданні. Всі додатки розміщуються окремо в ДОДАТКИ під № вказаним в тексті.
Додаток не може бути менше ніж розмір А-3, чіткий. Об’єм роботи біля 40
сторінок.
Робота
подається в папці, естетично, охайно оформлена, сторінки повинні бути розташовані
в наступному порядку:
1
сторінка. Титульна сторінка, надрукована за зразком.
2
сторінка. Файл для рецензії.
3
сторінка. Завдання до роботи, видане викладачем.
4
сторінка. ЗМІСТ з номерами сторінок до кожного питання
5
сторінка і далі. Опис роботи.
Остання
сторінка. Використана література.
Список
використаної літератури повинен містити не менше 5 джерел.
Потрібно
вказати автора, назву книжки, місто видання та видавництво, рік
видання.
Консультація № 4
Консультація до написання дипломних робіт
ПЛАН ДО РОБОТИ
В
дипломній роботі повинні бути розроблені наступні питання:
Професія
«Перукар (перукар-модельєр)»
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ
ЗМІСТ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1.Теоретична частина
РОЗДІЛ
2. Виконання зачіски.
1.
Вступ. Правила вибору зачіски.
2.
Організація робочого місця.
3.
Опис технологічного процесу виконання роботи .
4.Устаткування,
інструменти та пристосування, що застосовуються при виконанні даної роботи.
5.Матеріали,
що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на
одиницю роботи.
6.
Перукарська білизна, що необхідна для виконання роботи.
7.
Техніка безпеки при виконанні даної роботи.
8.
Зображення (кольорова фотографія 20Х30) даної моделі в двох поворотах.
РОЗДІЛ
3. Інструкційна картка по виконанню роботи.
РОЗДІЛ
4. Виконання макіяжу у відповідності до створеного образу.
РОЗДІЛ
5. Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
Консультація № 5
Консультація до написання дипломних робіт
РОЗ’ЯСНЕННЯ ДО
КОЖНОГО ПИТАННЯ ПЛАНУ
ВСТУП.
Опис, що собою являє робота, мета її виконання.
РОЗДІЛ
1. Теоретична частина.
Розкривається
тема дипломної роботи.
РОЗДІЛ
2. Виконання зачіски.
В
цьому розділі описуються всі особливості виконання зачіски по темі роботи.
Потрібно
наводити лише ту інформацію, що стосується даної теми.
1.
Вступ. Правила вибору зачіски.
У
вступі спочатку дається загальна характеристика зачіски, означення, її
призначення.
Характеристика зачіски за стилем, композицією: формою, силуетом, спрямованістю
ліній, кольором, наявністю чи відсутністю ритму, симетрії.
Дотримання
пропорцій в зачісці та наявність композиційного центру.
Перераховуються
фактори, що впливають на вибір зачіски. Далі слід описати
особливості
моделі і ті фактори, що вплинули на вибір в даному випадку (особливості обличчя
моделі, форми окремих деталей обличчя, фігури та інше…)
Не
варто вступ надмірно розтягувати, описувати всі фактори впливу на зачіску, а
лише ті, що стосуються даної моделі. Не варто тут згадувати сам технологічний процес.
2.
Організація робочого місця.
Матеріал до цього питання міститься частково в
санітарних правилах.
Потрібно
описати сучасні вимоги до обладнання
робочого місця (вимоги до дзеркала, столу, крісла), розташування робочих місць
в перукарні, підготовку робочого місця до роботи, правила утримання робочого
місця під час роботи.
Не
варто описувати типи приміщень, катерорії перукарень чи щось подібне….
3.
Опис технологічного процесу виконання роботи .
В
цьому питанні слід детально, покроково описати технологічний процес
виконання
зачіски, згадавши миття голови(якщо проводилось), стрижку, фавбування сучасним
способом, розділ волосяного покриву на
зони, виконання окремих елементів зачіски, фіксацію лаком і прикріплення
прикрас. Сюди ж можна описати процес виготовлення пастижерних
виробів,
якщо такі застосовувались у зачісці. (Розповідь варто ілюструвати
покроковими
фото, малюнками, схемами в ДОДАТКАХ під номерами).
4.Устаткування,
інструменти та пристосування, що застосовуються при виконанні даної роботи. Описуються
лише ті інструменти, що застосовувались при роботі. Можна почати з переліку
інструментів для виконання даної зачіски, їх означення, загальних вимог, вимог до
матеріалів для виготовлення інструменту. Варто описати призначення даного
інструменту,
вид. Можна вказати виробника, потужність (для електроінструментів), правила
догляду за кожним з них. Якщо в технології виконання зачіски описано сушіння
феном чи під сушуаром, то в питанні про інструменти фен чи сушуар має бути
вказано і описано. Не варто описувати всі різновиди певного інструменту (наприклад,
щипців чи гребінців), а лише ті, що застосовувались при роботі.
Потрібно
вказати кількість невидимок і шпильок, що використані в роботі. Опис можна
ілюструвати малюнками чи фото, що додаються в ДОДАТКАХ.
5.Матеріали,
що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на
одиницю роботи.
Почати
слід з переліку матеріалів для виконання роботи. Тоді окремо описати кожен
засіб:
Загальну характеристику, призначення
Характерний склад для даного засобу, різновиди
Характеристику даного конкретного засобу: (Назву, фірму - виробника,
призначення
в даній зачісці, склад, правила використання)
Приблизну кількість засобу на одиницю роботи (кількість засобу,
необхідна
для виконання однієї зачіски, визначена в грамах, мілілітрах,
інше)
Доречним
в цьому питанні буде описати миючі (якщо проводилось миття),
фіксуючі
(в тому числі термозахисні), дезінфікуючі засоби, барвники. Опис можна ілюструвати малюнками чи фото
згаданих засобів в ДОДАТКАХ.
Засоби,
що використовуються і описуються, мають бути сучасними. Не варто згадувати, наприклад, хлорамін, що на сьогодні
не випускається і в перукарні не використовується. Одиницями виміру матеріалів
є мілілітр та мілліграм, а не пляшка чи тюбик.
6.
Перукарська білизна, що необхідна для виконання роботи.
Важливим
доповненням до цього питання є описання перукарської білизни. Питання
стосується тих видів білизни, що застосовуються для захисту одягу
клієнтів
при даній роботі (рушник, комірець, пеньюар, пелерина). Потрібно описати призначення
кожного виду білизни, правила використання, правила прання, відповідно до
санітарних вимог.
7.
Техніка безпеки при виконанні даної роботи.
Обов'язково
слід описати санітарну обробку інструментів (відповідно до вимог сучасних
санітарних правил), вимоги до дезінфікуючих, фіксуючих, фарбуючих та інших
засобів, що застосовувались при роботі, правила використання
електроінструментів, правила закріплення шпильок та невидимок, правила
нанесення лаку, правила накладання та
зняття
пеньюару.
Слід
описати лише ті правила, що стосуються виконання даної зачіски.
Наприклад,
якщо виконували стрижку ножицями, то і не варто згадувати бритву.
8.Зображення
(кольорова фотографія 20Х30)даної моделі в двох поворотах.
Фотографія
повинна бути якісною. Образ на фото має бути довершеним, одяг, прикраси, декор
зачіски повинні відповідати створеному образу. Потрібно вибрати такий ракурс,
при якому зачіска виглядає найкраще, чітко видно форму і елементи. Не слід
виконувати фото мобільним телефоном.
РОЗДІЛ
3. Інструкційна картка по виконанню роботи.
Інструкційна
картка - це коротке покрокове описання виконання зачіски з
малюками,
схемами, переліком інструментів та матеріалів. Об'єм інструкційної картки не
більше 1-2 сторінок. Не варто в інструкційній картці описувати попереднє миття
волосся та інші несуттєві подробиці виконання роботи, вказуються лише основні
етапи.
РОЗДІЛ
4. Виконання макіяжу у відповідності до створеного образу.
В
цьому розділі описуються всі особливості виконання макіяжу по темі роботи.
Потрібно
наводити лише ту інформацію, що стосується даної теми.
1.
Правила вибору макіяжу та особливості його виконання.
У
вступі до цього питання слід описати коротко значення, мету та основні
правила
виконання макіяжу. Дати характеристику даного виду макіяжу (вечірній, весільний,
видовищний, образний чи інший). Також слід описати та обґрунтувати сезонний тип
обраної моделі. Дати коротке обґрунтування вибору макіяжу для даної моделі.
Описати інші фактори, що впливають на вибір (але лише ті, що стосуються даної
роботи).
2.
Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.
Описати
професійні інструменти та пристосування візажиста, їх будову,
призначення,
особливості, правила використання та догляду. Описанню підлягають лише ті
інструменти та пристосування, що необхідні для виконання даної роботи.
Опис
можна ілюструвати малюнками чи фото в ДОДАТКАХ.
3.
Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи.
Описати
всі засоби декоративної косметики, що застосовуються при виконанні
даного
макіяжу. Почати слід з переліку матеріалів для виконання роботи. Тоді окремо
описати
кожен засіб:
Загальну характеристику, призначення
Характерний склад для даного засобу, різновиди
Характеристику даного конкретного засобу: (Назву, фірму - виробника,
призначення,
колір, склад, правила використання)
4.
Опис технологічного процесу виконання роботи .
Описати
послідовність виконання даного макіяжу, основні правила нанесення макіяжу.
Послідовність виконання процедур. Описати, які недоліки обличчя було скоректовано
в даному випадку і в який спосіб. Описання не повинно бути загальним.
5.
Техніка безпеки при виконанні макіяжу.
Описати
санітарно-гігієнічні вимоги до обробки інструменту, вимоги до
матеріалів,
що використовуються, правила безпечного проведення робіт.
6.
Зображення (кольорова фотографія 20Х30) моделі з виконаним макіяжем.
Фото
повинно бути якісним, образ завершеним, кольори чіткі, не спотворені.
Всі
додатки нумеруються відповідно поданого матеріалу.
РОЗДІЛ
5. Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).
Сучасні
досягнення в даній галузі - це вирізки з журналів, газет, малюнки,
фотографії,
статті з Інтернету та інше , що стосуються теми роботи. Вся інформація має бути
цікавою, змістовною і подається у форматі А4.
ВИСНОВОК.
Висновок вміщує інформацію про важливість навчання, саморозвитку, використання
набутих знань на практиці.
Консультація № 6
Консультація до написання дипломних робіт
Додаток
1.
Департамент
освіти і науки
Сумської
обласної державної адміністрації
Державний
професійно-технічний навчальний заклад
«Сумське
вище професійне училище будівництва і дизайну»
Дипломна
робота
на
тему:
«Масаж
та миття волосся голови, спа-догляд за волоссям»
Учениці
групи № 32
Власової
Ксенії Василівни
Професія:
5141 « Перукар (перукар - модельєр).
Керівник
роботи: Козупиця С.С.
м.Суми,
2022
Необхідно дотримуватись встановлених полів
(ліве - 30 мм, верхнє - 20 мм, праве - 10 мм, нижнє - 20 мм) і основних написів
на комп'ютері (шрифт 14 Times New Roman, полуторний інтервал).
Консультація № 7
Консультація до написання дипломних робіт
Додаток
2.
ЗМІСТ
ВСТУП
……………………………………………………………… 2
Розділ
1. Масаж та миття волосся голови, спа-догляд за волоссям.. 3
Розділ
2. Вечірня зачіска з декоративною хвилею
і плетінням… 5
1. Вступ. Правила вибору зачіски…………………………………. 6
2. Організація робочого місця………………………………………..8
3. Опис технологічного процесу виконання
роботи…… …………11
4. Устаткування, інструменти та пристосування,
що застосовуються при
виконанні даної роботи…………………………… ……………….12
5. Матеріали, що застосовуються при виконанні
даної роботи, необхідна
кількість матеріалів на одиницю роботи……………………………14
6. Перукарська білизна, що необхідна при
виконанні робот…… .16
7. Техніка безпеки при виконанні даної
роботи…………………….20
8. ….
Розділ
3. Інструкційна картка по виконанню роботи………………..23
Розділ
4. Виконання макіяжу у відповідності до створеного образу.24
1. Правила вибору макіяжу та особливості його
виконання……….25
2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання
роботи...26
3. Матеріали, що застосовуються при виконанні
даної роботи…….28
4. Опис технологічного процесу виконання
роботи……………… 29
5. Техніка безпеки при виконанні даної
роботи……………………..30
6. …
Розділ
5. Сучасні досягнення в даній галузі………………………….32
Додатки……………………………………………………………….
. 30
Рекомендована
література………………………………………… 40
К Консультація № 8
Консультація до написання дипломних робіт
Додаток
3.
Науковий стиль мовлення
Матеріал
з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Науковий
стиль мовлення використовується в наукових працях, для
викладення
результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є
повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.
Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.
При
складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір
мовних
одиниць, стилістичних засобів.
Науковий
стиль властивий таким жанрам: курсова робота, дипломна робота,
монографія,
наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.
Науковий
стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів:
спеціальні
слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований
зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені
узагальнюючими родовими найменуваннями.
Слова
вживаються переважно в прямих значеннях. Експресивно-емоційне забарвлення
лексики використовується надзвичайно рідко.
У
текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.
Використання
Сфера
використання наукового стилю — наукова діяльність, науково-технічний поступ,
освіта.
Основне
призначення — викладати наслідки досліджень про людину,
суспільство,
явища природи, обґрунтовувати гіпотези, доводити істинність теорій, класифікувати
й систематизувати знання, роз'яснювати явища, активізуючи інтелект читача для
їх усвідомлення.
Особливості наукового
стилю
Основні
ознаки:
ясність
(понятійність) і предметність тлумачень, логічна послідовність і довідність
викладу, узагальненість понять і явищ, об'єктивний аналіз, точність і
лаконічність висловлювань, аргументація й переконливість тверджень,
однозначне
пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.
Основні
мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені:
-
значною кількістю
наукової термінології,
-
наявністю схем,
таблиць, графіків, діаграм, мап, систем математичних,
фізичних,
хімічних та інших знаків і позначок,
-
оперуванням
абстрактними, переважно чужомовними словами,
-
уживанням суто наукової
фразеології, стійких термінологічних
словосполук,
-
залучуванням цитат і
посилань на першоджерела,
-
здебільшого відсутністю
авторської індивідуальної манери й емоційноекспресивної лексики,
-
наявністю виразної
композиційної структури тексту (послідовний поділ
на
розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням
цифрової або літерної нумерації),
-
наявністю дієслівних
форм, зазвичай безособових, узагальнених чи
неозначених,
як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти;
-
значну роль відіграють
дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії,
предмети та явища, специфічною монологічністю текстів,
-
переважанням
різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).
Морфологічні
особливості наукового мовлення
Вживання
частин мови в науковому стилі мовлення є суворо нормативними. У науковій мові
більшою мірою переважають іменники, дієслова, прикметники і меншою мірою
займенники та частки.
Іменник
є найпоширенішим в наукових текстах, зокрема, іменники з
абстрактним
значенням і віддієслівні іменники ( дослідження, узагальнення).
Слід
звернути увагу на вживання родового відмінка однини іменників чоловічого роду
другої відміни :
Флексію
-а (-я) мають переважно іменники, що позначають:
1.
конкретні одиничні предмети, населені пункти, назви осіб (Житомира,
ректора,
інтелігента);
2.
власні імена та прізвища (Віктора, Артема);
3.
назви мір довжини, часу, місяців і днів тижня (метра, грама, понеділка,
грудня,
але віку, року);
4.
назви грошових знаків і числові назви (мільйона, мільярда);
5.
слова терміни українського походження та елементи будови
чогось,
геометричні фігури іншомовного походження (іменника, підмета, куба, радіуса,
але виду, роду, синтаксису, способу, складу).
Закінчення
-у (-ю) характерні для іменників чоловічого роду:
1.
із значенням абстрактності, збірності, почуття, а також ті, що називають
явища
природи, установи, речовини (іспиту, тексту, наказу, успіху, ритму);
2.
терміни іншомовного походження: математичні, фізичні, хімічні,
літературознавчі
(аналізу, синтезу, ферменту);
3.
назви річок, озер, гір, островів, країн, областей та складних назв
населених
пунктів, другою частиною яких є іменник (Дону, Дунаю, Китаю, Високого Ставу).
У
складних словах - назвах населених пунктів відмінюється кожна частина
(Могиль-Подільський
- Могилева-Подільського). У звертаннях частіше
використовується
кличний відмінок (Олеже, Олександре, Іване Степановичу,
добродію
Андріє). Чоловічі прізвища на -ко, -ук та з нульовим закінченням
відмінюються,
а жіночі - ні. Іменники на позначення жінок за професією або родом занять у
наукових текстах вживаються в чоловічому роді (академік Неля Олександрівна).
Прикметник.
У науковому стилі використовують найчастіше відносні
прикметники
(аналітичний, експериментальний) та аналітичні форми вищого і найвищого
ступенів порівняння якісних прикметників (удаліший, найдоцільніший).
Дієслово.
Для вживання дієслів у науковому стилі є характерним:
інфінітив,
що має форму на -ти (починати, виконувати), а не на - ть.
форма
теперішнього часу ( розглядається, існують тощо);
форма
1-ої особи множини у відгуках і виступах (цінність наукової
роботи
вбачаємо);
дійсний
спосіб (мотивувати, інтерпретувати);
недоконаний
вид у складних формах у текстах фахового спрямування
(будуть
проводитись);
інфінітиви
у поєднанні з модальними словами (необхідно відзначити, слід
наголосити).
Числівник.
Однозначні числа, які не мають посилань на одиниці виміру, у
науковому
тексті записують словами. Складні і складені кількісні та дробові
числівники
позначаються цифрами.
Займенники.
Займенник ми використовується для вираження думки певної
групи
людей, але частіше він вживається у сполуках на нашу думку, на наш погляд.
Займенник
ви вживається для вираження поваги, пошани: прошу Вас, зважаючи на Вашу думку
тощо. Вживаними є вказівні займенники цей, той, такий з прийменниками: у тому
випадку, з цією метою.
Прислівник.
У науковому тексті вживаними є прислівники зі значенням
ознаки
дії (принагідно), стану особи (радісно, приємно), іншої ознаки (вдячно, мудро).
Можливе
також використання ступеневих форм якісно-означальних прислівників (найсердечніше
подякувати).
Консультація № 8
Консультація до написання дипломних робіт
Затверджено
Наказ
Міністерства праці та
соціальної
політики України
і Міністерства освіти
України
31.12.98 N 201/469
Положення
про порядок кваліфікаційної атестації
та присвоєння кваліфікації особам, які
здобувають професійно-технічну освіту
1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України "Про професійно-
технічну освіту" ( 103/98-ВР ) і визначає єдиний порядок
організації й проведення
кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам (учням, слухачам,
працівникам), які здобувають професійно-технічну освіту в
професійно-технічних та
інших навчальних закладах, на підприємствах, в установах,
організаціях (далі - навчальні заклади) незалежно від форм власності та
підпорядкування.
2. Кваліфікаційна
атестація є вихідним або проміжним
контролем відповідно у
формі державних кваліфікаційних іспитів або кваліфікаційних іспитів на
завершальному етапі певного проміжного ступеня навчання й має на меті
встановлення готовності осіб, які здобувають професійно-технічну освіту,
самостійно виконувати комплекс робіт чи певну роботу з обраної професії,
спеціальності та спеціалізації відповідного розряду (класу,
категорії).
3. Кваліфікаційна атестація базується на державних стандартах професійно -
технічної освіти та врахуванні документів, які регламентують організацію
навчально-виробничого процесу в
навчальних закладах.
4. Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі
створюється державна кваліфікаційна комісія або декілька державних
кваліфікаційних комісій у залежності від переліку професій, спеціальностей та
спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення
кваліфікації робітників та технічних службовців.
5. Державна кваліфікаційна комісія у своїй діяльності керується Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ),
іншими законами України та нормативно-правовими
актами Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, міністерств
та інших центральних органів
виконавчої влади, які стосуються предмета
діяльності, цим Положенням.
6. Склад державної кваліфікаційної комісії та зміни до нього затверджуються
наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку кваліфікованих
робітників, за погодженням з відповідним регіональним органом управління
професійно-технічною освітою. Головою державної кваліфікаційної комісії призначається представник
роботодавця або замовника підготовки кваліфікованих робітників - керівник,
професіонал відповідної галузі виробництва чи сфери послуг; заступником голови
- керівник або заступник керівника навчального закладу, членами -
старший майстер
(майстер) виробничого навчання, викладач з предмету професійно-теоретичної підготовки, працівник, відповідальний за організацію курсового професійно-технічного навчання, та інші представники підприємства, установи, організації, де
здійснюється курсове чи індивідуальне навчання на виробництві, у сфері послуг.
Представник
навчального закладу, де організується й
проводиться кваліфікаційна атестація, не може бути
головою державної кваліфікаційної комісії.
При проведенні кваліфікаційної атестації осіб з професій, спеціальностей та
спеціалізацій, пов'язаних з роботами на об'єктах
з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом
спеціально уповноважених державних органів, до складу
державних кваліфікаційних комісій включаються представники цих
органів.
У разі потреби державна кваліфікаційна комісія може залучати для розгляду
питань, що стосуються її компетенції, працівників різних
служб підприємств, установ та організацій за погодженням з їхніми керівниками.
Строк повноважень державної
кваліфікаційної комісії - до одного року.
7. За особами, які залучаються до роботи
у складі державної кваліфікаційної комісії, зберігається середня заробітна
плата за основним місцем роботи.
8. Основними завданнями державної
кваліфікаційної комісії є: проведення засідань і
прийняття рішень;
додержання норм і положень нормативно-правових актів, що встановлюють
зміст і правила проведення кваліфікаційної атестації;
9. Відповідно до завдань державна
кваліфікаційна комісія:
встановлює відповідність результатів вихідного або проміжного контролю
обсягів і рівня професійних знань, умінь та навичок
осіб вимогам державних
стандартів професійно-технічної освіти;
визначає, керуючись кваліфікаційними характеристиками професій працівників або кваліфікаційними характеристиками випускників, фактичний рівень
кваліфікації й готовності
випускників навчального закладу
до самостійного виконання робіт з набутих професій, спеціальностей та
спеціалізацій і присвоює відповідні розряди
(класи, категорії); готує обгрунтовані рішення й висновки;
вносить, у разі потреби, до органів управління професійно-технічною
освітою, навчальних закладів пропозиції щодо поліпшення забезпечення та
здійснення підготовки кваліфікованих робітників.
10. Державна кваліфікаційна комісія проводить засідання в терміни, визначені
навчальними планами, розкладом проведення державних кваліфікаційних іспитів.
11.
До складання державних кваліфікаційних іспитів або
кваліфікаційних іспитів
допускаються особи, які пройшли відповідно повний або певного проміжного
ступеня курс навчання й мають позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів,
виробничого навчання та практики.
12. Державні кваліфікаційні іспити
включають:
- кваліфікаційну пробну роботу;
- письмову екзаменаційну роботу (творчу роботу,
що її замінює) або дипломну
роботу, проект для випускників вищого ступеня вищого професійного
училища, іншого професійно-технічного навчального закладу третього
атестаційного рівня;
- іспит або захист дипломної роботи, проекту в межах вимог кваліфікаційних
характеристик.
Кваліфікаційні іспити включають:
- кваліфікаційну пробну роботу;
-іспити
або заліки з предметів професійно-теоретичної
підготовки.
Порядок складання
державних кваліфікаційних іспитів та
кваліфікаційних іспитів
визначається Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у
професійно-технічних навчальних закладах, що затверджене наказом Міністерства
освіти України від 18.05.98 N 181 ( z0460-98 ), зареєстрованим Міністерством
юстиції України від 16.07.98 за N 460/2900.
Державна кваліфікаційна комісія розглядає і затверджує результати
кваліфікаційних іспитів, що проведені в навчальному закладі
в процесі проміжного
контролю (поетапної атестації), осіб, які з різних причин
не завершили повного курсу
навчання й достроково випускаються, та приймає рішення про присвоєння їм
кваліфікації відповідного рівня. Державна кваліфікаційна комісія може провести
для таких осіб державні кваліфікаційні іспити.
У процесі складання державних кваліфікаційних іспитів у період виконання
кваліфікаційних пробних робіт державна кваліфікаційна комісія проводить
засідання, на яких:
- розглядає підсумкові
оцінки успішності,
- результати виконання кваліфікаційної
пробної роботи,
- виробничу характеристику,
- щоденник обліку виконання навчально-виробничих робіт,
- письмову екзаменаційну роботу (творчу,
дипломну роботу, проект) та інші матеріали, що характеризують рівень
підготовки кожної особи, яка складає іспит;
-заслуховує пояснення особи про
виконання кваліфікаційної пробної роботи,
письмової екзаменаційної роботи
(творчої, дипломної роботи, проекту);
- проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної
характеристики професії працівника або кваліфікаційної характеристики
випускника.
13. Обсяги й рівень знань, умінь та
практичних навичок осіб, які пройшли навчання
з професії, спеціальності та спеціалізації повинні відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики професії працівника або кваліфікаційної
характеристики випускника та змісту навчальних планів, програм.
14. Державні кваліфікаційні іспити
вважаються нескладеними:
-у випадку браку в кваліфікаційній пробній
роботі з вини особи, яка її виконує;
-при невиконанні з вини особи, яка виконує пробну роботу, норм виробітку
(часу), встановлених на виконання кваліфікаційної пробної роботи, а також
невиконанні особами встановлених
виробничих вимог та показників у період
складання іспитів;
- якщо за результатами іспитів у особи встановлена відсутність знань, які
передбачені кваліфікаційною характеристикою професії працівника або
кваліфікаційною характеристикою випускника.
15. Рішення державної кваліфікаційної
комісії про присвоєння особам кваліфікації
відповідного рівня заносяться до протоколу, що підписується головою і членами
комісії, а також до документів про здобуття професійно-технічної освіти.
16. Особам, які здобувають професійно-технічну
освіту, завершили повний курс
первинної професійної підготовки й успішно
пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфікаційної комісії присвоюється кваліфікація
"кваліфікований робітник" з набутої професії, спеціальності, спеціалізації
відповідного розряду (класу, категорії), і
видається диплом встановленого зразка.
17. Особам, які завершили курс професійно-технічного навчання за програмами курсової чи індивідуальної підготовки,
перепідготовки, підвищення кваліфікації з
присвоєнням розрядів (класів, категорій) і успішно пройшли кваліфікаційну
атестацію, а також тим, що не завершили повного курсу навчання, але за результатами кваліфікаційної атестації їм присвоєно робітничу кваліфікацію, за
рішенням державної кваліфікаційної комісії видається свідоцтво встановленого зразка
про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації відповідного розряду
(класу, категорії).
18. Кваліфікаційні розряди (класи,
категорії) з набутих професій, спеціальностей та
спеціалізацій, що присвоєні особам за результатами кваліфікаційної атестації, є
обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій.
19.
Особам, які завершили повний курс навчання в
акредитованому вищому
професійному училищі, іншому професійно-технічному навчальному закладі
третього атестаційного рівня й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за
рішенням державної кваліфікаційної комісії може присвоюватися кваліфікація
"молодший спеціаліст" і видаватися диплом
встановленого зразка.
20. Особам, яким по завершенні певного
ступеня навчання присвоєна кваліфікація
відповідного рівня, але вони продовжують навчання в цьому ж навчальному закладі, документи про
професійно-технічну освіту не видаються.
21. Особам, які навчалися з професій,
спеціальностей та спеціалізацій, пов'язаних з
роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під
наглядом спеціально
уповноважених державних органів, разом з
документами про
професійно-технічну освіту видаються посвідчення про допуск до роботи на
зазначених об'єктах.
22. Особам, які навчалися з професій, спеціалізацій, пов'язаних з керуванням
транспортними засобами, тракторами та самохідними машинами, навчальними
закладами видаються свідоцтва встановленого зразка, які є підставою для складання кваліфікаційних іспитів і отримання в установленому порядку посвідчень
на право керування транспортними засобами, тракторами та самохідними машинами.
Присвоєння класів особам, які отримали робітничу кваліфікацію з професій,
спеціалізацій, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, тракторами та
самохідними машинами, проводиться на підприємстві, установі та організації, де
працюють ці особи.
23. Органи державного управління професійно-технічною освітою здійснюють
контроль за дотриманням порядку кваліфікаційної атестації та присвоєння
кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту. Представники цих
органів можуть брати участь у роботі державних кваліфікаційних комісій на
правах членів цих комісій.
Начальник управління соціального
партнерства та урегулювання
колективних трудових
конфліктів В.Д.Павлишин
Начальник Головного управління
професійно-технічної
освіти В.П.Романенко
Консультація № 10
Консультація до написання дипломних робіт
Консультація № 11
Основні етапи виконання дипломної роботи:
1. Розподіл та закріплення тем. - 24.04.2022
2. Складання (заповнення плану дипломної роботи та
погодження його з викладачем, керівником дипломної роботи). - 30.04.2022
3. Підбір джерел інформації для написання дипломної
роботи згідно з планом - завданням. - 08.05.2022
4. Написання і оформлення дипломної роботи. 05.2022 - 29.05.2022
5. Надання викладачу дипломної роботи для рецензування. - 01.06.2022 (в електронному вигляді)
6. Доопрацювання роботи згідно з зауваженнями рецензента та надання готової дипломної роботи. - до 15.06.2022
Консультація № 11
Консультація до написання дипломних робіт
Розділ 2. Пункт 3-6. Опис
технологічного процесу виконання роботи
Технологічна послідовність виконання
сучасного фарбування, стрижки, зачіски (жіночої або чоловічої). Розробку
технологічної послідовності виконання стрижки необхідно розпочинати з
обумовлення початкових даних, тобто необхідно з'ясувати яким операціям і в якій
послідовності слід піддати волосся, щоб досягти бажаного результату.
Пильний огляд стану волосся
дозволить правильно підібрати парфюмерно-косметичні засоби і матеріали для
виконання певних операцій відповідно до структури волосся. Необхідно описати
вибір довжини волосся, обов'язково складається технологічна послідовність
виконання стрижки, фарбування, зачіски в табличній формі.
Як приклад: розробку
технологічної послідовності виконання зачіски необхідно розпочинати з
характеристики волосся клієнта (довжина, текстура, колір, стан шкіри голови).
Пильний огляд стану волосся дозволить правильно підібрати парфюмерно-косметичні
засоби і матеріали для виконання зачіски, а також допоможе визначити
необхідність виконання тих чи інших технологічних операцій (стрижка,
фарбування, хімічна завивка, лікування волосся), вибрати спосіб укладки волосся
в зачіску. Необхідно описати вибір довжини волосся, кольору волосся, текстури
волосся для створення нової зачіски. Підбір прикрас або постижерних виробів.
Охарактеризувати вибір способу укладання волосся в зачіску. Докладно описати
характер і послідовність всіх технологічних операцій при створенні зачіски. Якщо розроблена зачіска виконується із
застосуванням бігуді, необхідно обгрунтувати їх вибір (тип, матеріал, діаметр,
метод кріплення) залежно від призначення зачіски, схему накручування на бігуді,
описати технологічну послідовність виконання зачіски в технологічній карті,
спосіб кріплення оздоблень. Техкарта підтверджується фотографіями плюс фото
моделі до і після укладання волосся.
Консультація № 12
Розділ 3.
Технологічна картка виконання стрижки, фарбування, зачіски (окремо на кожен вид робіт)
№ з/п
|
Технологічна послідовність
|
Фото
|
Інструменти
|
Матеріали
|
Технологічна картка підтверджується схематичним зображенням або постадійно відзнятими фотокартками.
Даний розділ може містити технологічний процес виготовлення зразка (моделі), інструкційно – технологічну карту виготовлення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий